среда, 6 мая 2009 г.

Пишу о том, что видел!!!

смотреть всем!!!!

http://pinchukartcentre.org/ua/photo_and_video/photo/9033


Мистецтво — це завжди винахідництво, і ми всі відчайдушно прагнемо винайти краще майбутнє та винести урок з минулого. Що я бачу в Україні, так це нормальну аудиторію, що зголодніла за мистецтвом і всіма видами культури, і це мене надихає.
Деміен Хьорст
Адже Requiem — це не тільки завершення, але й початок. Не лише підсумок, але й надія. Після ночі — день. За перегорнутою сторінкою — нова. Я впевнений, що Деміан Хьорст все ще тільки доводить свою творчу потужність до того рівня, що запроектували там, нагорі. І цей Requiem відкриває нову главу. Народжується новий, інший Хьорст.
Віктор Пінчук

PinchukArtCentre представляє виставку «Реквієм» — найбільшу ретроспективу творчості Деміена Хьорста (Damien Hirst), до якої увійшли понад сто робіт, створених у період з початку 90-х до наших днів. У рамках виставки відбудеться світова прем’єра нового живописного циклу Skull paintings, створенного з 2006 по 2008 рік. Виставка триватиме з 25 квітня по 20 вересня 2009 року.

До експозиції увійшли твори, які вже стали всесвітньо відомими та передають все розмаїття творчого досвіду Хьорста. Серед них і такі ранні іконічні скульптури, як «Тисяча років» (A Thousand Years, 1990), та «Загублена вівця» (Away from the Flock, 1994), і відносно недавні роботи 2007 року — «Ворота до Царства Небесного» (Doorways to the Kingdom of Heaven) — монументальний триптих з метеликами, та «Смерть пояснено» (Death Explained) — розрізана навпіл акула в акваріумі з формальдегідом.

Екхард Шнайдер

Все, що ми до цього часу знали про Деміена Хьорста, як митця, ґрунтувалося на розумінні того, що він, відкривши свій дар ще у ранній юності, успішно поєднав, здавалося б, несумісні художні стратегії та створив досконало функціонуючу систему креативного виробництва. Це означало компроміс між концептуально різними та емоційно брутальними частинами реальності, який зробив можливим існування студії, здатної реалізувати ідеї художника до найменших дрібниць — до останнього гвинтика. Всередині цієї системи за художником завжди залишалася роль винахідника концепції та ідей, та архітектора, який вміє втілювати навіть найемоційніші з них руками інших. Як результат, митцю завжди вдається контролювати потенційний конфлікт між емоційним наповненням та формальною довершеністю, навіть у критично гострих творах. Хьорст подібно Фаусту Гете покладається на можливість опанувати і життя, і засоби творення. Та оплачується це високою ціною — цинічним зреченням, яке, однак, поєднане з цікавістю та емпатією, оскільки у творах Хьорста завжди співіснують конфліктуючі духи високої емоційності та байдужого відсторонення.

… У дискусії з художнім критиком Девідом Сильвестром, Френсіс Бекон якось розмірковував щодо того, чому митці знову та й знову звертаються до тих самих старих сюжетів тоді, як вже все було сказано та зроблено старими майстрами. За Беконом, причина полягає у тому, що інстинкти, які спрямовували великих митців до їхніх вершин, передаються від покоління до покоління. Тому все, що залишається - так це виражати більш ясно, чітко та брутально. Хьорст, який однозначно вважає Бекона однією із основних вихідних точок своїх нових полотен, особливо триптихів, намагається з розрахованою пристрастю показати непідвладні сприйняттю перехрестя з межею смерті ясно, чітко, та брутально.

Майкл Брейсвелл

Як це доводять із беззаперечною ясністю зібрані у «Реквіємі» роботи Деміена Хьорста, візуальний вплив витворів цього митця відчувається зразу ж та сягає самих фізіологічних потреб. У кожній роботі глядач стикається із фізичною репрезентацією, або її ретельно відшліфованим втіленням тих вірувань, ідей, умов й установ, що є фундаментом загальнолюдського досвіду. Смертність, віра, медицина, релігія, добробут, естетика є головними темами та предметами зображення в картинах, скульптурах і спорудах Хьорста. Безкінечний взаємозв’язок фундаментальних потреб, їх внутрішній зв'язок з особистістю та суспільством оживають в роботах, яким притаманна як афористична витонченість, так і графічна навальність і відверта видовищність.

… «Реквієм» дозволяє прослідкувати творчість Хьорста від початку 90-х років минулого століття до сьогодення, тож глядач відразу усвідомлює біблійний масштаб задумів митця. У його прозорливості, не менш ніж у його невпинних дослідженнях того непізнаваного сну, що оточує наше короткотривале життя, Хьорст є одним з найвидатніших релігійних митців сучасності. Оскільки лише у взаємозв’язку релігії та науки, раціонального та ірраціонального можна віднайти той розмах мислення, за допомогою якого Хьорст співвідносить непохитний реалізм із космічною іронією, глибиною та величчю.

1 комментарий:

ЖАН комментирует...

Я вже запланував похід до Пінчукартцентру!!! Буду й там шукати музу =)))

Архив блога