среда, 26 ноября 2014 г.

Я просто буду пам’ятати…

Хоч це було більше ніж пів-року назад, я пам’ятаю той день як вчора.
І моя перша думка про нього. Що цей крок я можу зробити для нього, для його майбутнього.
Вчора йому виповнилось 2 роки, а сьогодні цей квиток вже в мене на руках.
Я знаю, що попереду невідоме та багато труднощів. Але я зроблю це для тебе.
Знаю, що коли мені буде тяжко – я буду читати цей пост. І він надихатиме мене, надаватиме мені сил та вір.
І де б я не був, я буду пам’ятати цих голубів, ці маленькі кроки, біле волосся та блакитні очі, цей невимушений сміх та як говорить песик у його виконанні. Буду пам’ятати його тепло та поцілунки.
Я просто буду пам’ятати…



Архив блога